Чернігівський обласний історичний музей імені Василя Тарновського заснований 26 листопада 1896 року як Історичний музей Чернігівської губернської вченої архівної комісії.
Ця подія стала важливою віхою в історії не тільки Чернігівщини, а й, без перебільшення, України.
Музей від початку виникнення не був звичайним обласним музеєм. Завдяки наявності у його складі зібрання українських старожитностей знаного українського громадського і культурного діяча Василя Васильовича Тарновського, подарованого Чернігову, і створенню Музею українських старожитностей, музей завжди позиціонувався як український національний музей. Як наголосив Борис Грінченко: «Ні, се музей – не чернігівського земства власність, а всього українського народу». В.В. Тарновський був не лише серед тих, хто першим послідовно вживав назву «українські старожитності» (не малоросійські!), але й першим втілив у музейній експозиції розуміння єдності українського історичного процесу – великокняжий, литовсько-руський, козацький періоди, діяльність Шевченка, Костомарова, Куліша.
З діяльністю Чернігівського історичного музею тільки у перші 25 років пов’язано чимало представників української еліти – громадських діячів, художників, письменників, науковців, які в різні часи його очолювали й опікувалися ним: історик і генеалог граф Григорій Милорадович, письменники Марія і Борис Грінченки, педагог, архівіст і музеєзнавець Андрій Шелухін, історик, археограф і архівіст Вадим Модзалевський, художник і громадський діяч Іван Рашевський, архівіст і краєзнавець Петро Добровольський, історик і нумізмат Валентин Шугаєвський, археолог Петро Смолічев, архівіст і дослідник церковних старожитностей Євген Корноухов, історик-музеєзнавець Володимир Дроздов і багато інших.
Завдяки збереженню і примноженню національних скарбів, Чернігівський обласний історичний музей ім. В.В. Тарновського сьогодні вирізняється з-поміж музеїв України тим, що зберігає значну кількість унікальних музейних колекцій і предметів, які висвітлюють історію не лише Чернігівщини, а всієї України, має вагоме зібрання пам’яток історії і культури українського народу, яке високо оцінюється науковою спільнотою і громадськістю.
Не випадково, 30 років тому із відновленням Незалежності України, постановою Кабінету Міністрів України від 27 листопада 1991 року № 345 музеєві було присвоєне, а фактично повернуте, ім’я Василя Васильовича Тарновського.
Чернігівський історичний музей імені Василя Тарновського є серед засновників Національного комітету Міжнародної ради музеїв. Як визнання результатів діяльності закладу – колектив музею нагороджений премією Національної спілки краєзнавців України ім. Дмитра Івановича Яворницького, здобув перемоги п’ятьох Всеукраїнських музейних фестивалів.
Сьогодні з нагоди 125-річчя Чернігівський історичний музей імені В.В. Тарновського вітали голова Чернігівської обласної державної адміністрації В’ячеслав Чаус, який відзначив важливість музейної справи у збереженні історії задля того, щоб у майбутньому робити менше помилок. Голова Чернігівської обласної ради Олена Дмитренко у своєму вітанні підкреслила розуміння і турботу за збереження унікальних музейних колекцій, як важливого джерела історичної правди українського народу. І вітальним словом до присутніх звернувся начальник управління культури і туризму Чернігівської міської ради Олександр Шевчук, який підкреслив значущість музею як інструменту розвитку і процвітання чернігівської громади.
Очільники Чернігівщини вручили співробітникам Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського почесні грамоти і подяки та подарунки.
Також було презентовано немаркований конверт, присвячений 125-річчю музею та відбувалась урочиста церемонія погашення немаркованого конверту спеціальним художнім штемпелем у якій брали участь голова ОДА В’ячеслав Чаус, голова облради Олена Дмитренко, очільник міського управління культури Олександр Шевчук та директор музею Сергій Лаєвський.
More Stories
Любеч за матеріалами археологічних досліджень
Від 3-ї окремої штурмової бригади Музею імені Василя Тарновського
Чернігів – столиця Чернігово-Сіверського князівства