В ці вересневі дні виповнилося 125 років від дня народження Аркадія Васильовича Казки, уродженця містечка Седнів під Черніговом, поета, перекладача, вчителя, громадянина, люблячого сина своєї рідної землі. Життя поета трагічно обірвалось в Одеській в’язниці, куди він потрапив 23 жовтня 1929 року, після арешту у справі, сфабрикованої в застінках НКВС антирадянської організації «Спілки визволення України».
На жаль, ані за життя, ані довгий час по смерті, його творчість, викладацька і громадська діяльність не знали належного пошанування. Лише за останні 25 років ситуація почала змінюватися на краще: про Аркадія Казку з’явились статті, наукові дослідження, документальна повість, видані твори, оприлюднені обставини справи поета.
24 вересня 2015 року в Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського пройшли «Музейні зустрічі», присвячені пам’яті митця. Поспілкуватися з чернігівськими краєзнавцями, студентами Навчального-наукового Інституту історії, етнології та правознавства ім. О.М.Лазаревського Чернігівського національного педуніверситету ім. Т.Г.Шевченка до музею завітали нащадки поета – внучаті племінники: седнівський краєзнавець Михайло Михайлович Байдаков та викладач музики Чернігівської школи мистецтв Жанна Євгенівна Сапон, які з великим задоволенням розповіли, як повертається пам’ять про Аркадія Казку в наш час. Знавець життя і творчості поета Ервін Міден – асистент кафедри інституту історії розповів про трагічну долю молодшого сина А. Казки – поета та музиканта Антоніна, з великим натхненням та проникливістю прочитав вірш митця.
Завершив зустріч невеликий концерт гітарної музики, який для присутніх влаштували юні гітаристи ансамблю «Соняшники» під керівництвом викладача Чернігівської музичної школи № 1 Оксани Старицької, яка також походить з родини Аркадія Васильовича Казки.
Завдячуючи кропіткій роботі науковців, видавців, родичів поета, подібним зустрічам, відомості про життя і творчість Аркадія Казки стають надбанням широких кіл небайдужих до своєї історії, мистецтва, поезії українців.
More Stories
Від 3-ї окремої штурмової бригади Музею імені Василя Тарновського
Чернігів – столиця Чернігово-Сіверського князівства
Вдячність Музею за допомогу!